Грішники теж творять добрі справи, але це не означає, що вони живуть за Божими заповідями і потраплять в Царство Небесне. 
Такі справи, які відбуваються у ворожнечі з Богом, звичайно, неугодні йому. Ось як говориться про це в Старому Завіті:
“До чого мені безліч жертв ваших? говорить Господь. Я пересичений цілопаленнями Овнів і туком відгодованої худоби, і крові Тельців і агнців і козлів не хочу. Коли ви приходите являтися перед лицем Моїм, хто вимагає від вас, щоб ви топтали двори Мої? (ІС. 1:11-13).
Будь-яка добра справа повинна відбуватися в Ім’я Господа. Людина, яка прагне вершити добрі справи повинен шукати в них слави Божої, а не своєї. Важливо пам’ятати, що Бог дивиться на серце людини, а не на його дії.
Якщо ви зробили добру справу і вас за це похвалили – не варто приписувати цю похвалу собі. Цим ви будете хвалити ім’я Божої. Апостол Іоанн писав, що ми самі можемо грішити і не грішити, а ось добро творити без нього не можемо.
У святителя Тихона Задонського є багато висловлювань на цю тему, велика частина з них відображена в збірці, який називається “Симфонія за творіннями Тихона Задонського”. Наведемо одну цитату з цієї мудрої праці:
“Вірним рабам Христовим має слави Господа свого Шукати, від зла ухилятися і добре творити на такий кінець, щоб звідти ім’я Господа їх славилося, та тако угодна будуть справи їх Господу їх; інакше не можуть бути угодні. Како бо завгодно Христу може бути те діло, яке не заради Христа робиться? Всяка справа, яке воно є, добре чи зле, від кінця судиться.”
Милостиня, терпіння та інші добрі справи можуть бути зганьблені, якщо вони відбуваються по марнославству. Будь-яка добра справа повинна бути створена заради Бога. Адже навіть добра справа може стати гріховним, якщо намір буде нечисте.
